Проповідь у Неділю 9-у після П’ятидесятниці.

ishopomo

Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри

Сорок днів і ночей постив у пустині Спаситель. А в кінці посту, коли вже сили ослабли і особливо важко постити, приступив до Ісуса диявол, і спокушуючи промовив: «якщо ти Син Божий, перетвори каміння на хліб». Лукавий думав, що Христос перетворивши каміння на хліб і будучи голодним не витримає, і порушить піст. Христос знає задум лукавого і знає важливу істину, що лукавого не можна слухатись, бо його слова хороші, а задуми злі. Тому Ісус дає лукавому достойну відповідь: «не хлібом єдиним живе людина, а кожним словом, що виходить з уст Божих». А в пустині людей, що прийшли слухати Слово Боже, Спаситель наситив п’ятьма хлібами і двома рибами. Проте щоб ці люди, наситившись даремним хлібом, не вимагали знову їжі, Ісус відправляє апостолів човном на інший берег моря. А Сам Христос іде на високу гору, щоб порозмовляти – помолитись з Отцем Небесним, бо цілий день Ісус провів з народом і на молитву Він не мав часу.

     Молився Ісус Христос за людей, які цілий день слухали Його, молився Спаситель, за весь світ, молився за своїх учнів, а учні пливучи в човні нарікали: «Учитель заставив нас плисти в темну ніч, ми втомлені, а тут вітер і сильна хвиля, і в нас уже нема сил веслувати».

     Христос, як Бог знаючи їх нарікання і Сам бачив з гори, що море дуже розбушувалось. Бажаючи їм допомогти, Спаситель пішов по морю до них. Тільки, що учні нарікали, що Ісус залишив їх наодинці з розбурханим морем, побачили що до човна Хтось наближається, то злякались і стали кричати. «Заспокойтесь це Я» – лагідно промовив до них Ісус.

     Колись Адам, живучи в раю з Богом, забажав бути незалежним від Бога, тому порушив заборону і з’їв заборонений плід. Не став Адам таким, як Бог, а з’ївши плід став із безсмертного – смертним. Так само і апостол Петро, побачивши, як іде по морю Ісус, захотів Петро іти по морю, і сказав: «коли це ти Господи, то звели мені прийти до Тебе». Диявол приступивши в пустині спокушував Христа словами: «якщо ти Син Божий, то накажи камінню стати хлібом». І учень Христа апостол Петро спокушає так само: «якщо Ти Христос звели, щоб я ішов по воді до Тебе».

     Спаситель дозволяє Петрові йти по воді. Петро боязко ступив на воду, зробив крок, другий. Петро наповнився радістю, що він як Христос іде по воді, а з радістю в серце Петра увійшла гордість: він іде по воді, а решта сидять в човні.

     «Петро оглянувся на своїх друзів, і в цей час велика хвиля стала між Спасителем і Петром – пише святитель Дмитро Ростовський – і апостол Петро не бачачи перед собою Ісуса, злякався, засумнівався, і став тонути. А тонучи став благати: «Господи спаси мене!». Ісус зараз же простягнув руку з словами: «маловіре, чому засумнівався…?» і врятував Петра.»

     В човен заходили обоє: попереду Ісус Христос в сухому одязі величний і спокійний, і учні поклонились Йому признаючи Христа за Бога, а позаду йшов Петро зляканий, вода збігала з його одягу, і сором стояв в його очах.

     Чому Петро став тонути? Бо не мав перед своїми очима Спасителя і ми в цьому житті будемо потопати в гріхах, як не будемо мати перед своїми очима Спасителя. А щоб цього не сталось наша Свята Церква вчить: «пам’ятай 4-заповідь Господню, шість днів працюй, пороби всі діла твої, а день сьомий присвяти Господу-Богу своєму». Тож, як вчить св. Іоанн Золотоуст кожного дня прочитай уважно один розділ з Нового Завіту і роздумуй над прочитаним. Не пропускай ранішніх і вечірніх, молитов, і як тільки маєш вільний час молись до Господа. І так чинячи, будеш увесь час пам’ятати про Бога, і Бог, бачачи твої зусилля, буде пам’ятати про тебе. Амінь. 

(21)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *