Христос Рождається!

Славімо Його!

Прославивши належно Різдво Христове, християнська душа сьо­годні, святкуючи Собор Пресвятої Богородиці, побожно прославляє і звеличує Пресвяту Діву, яка послужила Тайні втілення Сина Божого.

Між тими, хто першим поклонився Спасителеві, сповіщали землі про Його народження, була Божа Мати, яка взяла на Свої руки Спасителя, сповила і, поклавши в ясла, поклонилась Йому. З поширенням Христової віри по всьому світі, поширювалась і слава Преблагословенної Діви Марії, яка заслужила Собі в очах Божих бути гідною Матір’ю Боголюдини. Потрібно зауважити, що і наші предки завжди були вірними дітьми Не­бесної Матері. Вони прибігали до Пречистої Діви Марії, як прибігає дитина до своєї люблячої матері. Чи то у хвилинах радості, чи у дні лихоліття і нещастя наш побожний український народ завжди горнувся до Пречистої Діви Марії із повним довір’ям, і у її святі руки складав свою долю і недолю.

Скільки чудес виявив Господь через Пречисту Діву Марію, скільки чудес здійснювалось і здійснюється дотепер від її святих образів і свя­тинь. Чи задумувались ми коли-небудь над тим, чому саме Господь вия­вив так багато чудес від святинь Пречистої Діви Марії? Господь через неї творить чуда, а це означає, що Сам Бог привертає наші серця до Пречистої Діви Марії для того, щоб ми Її полюбили всім серцем і вірили, що Вона є нашою Матір’ю і милосердною Заступницею у Небі.

Немає нічого дивного, що свята Церква на другий день Різдвяних свят звеличує Пресвяту Богородицю і називає це свято Собор Пресвятої Богородиці, тобто зібрання всіх Богородичних свят у одне її велике свято. Важко інколи уявити цю любов, з якою відноситься наша Небес­на Матір до Своїх земних дітей, бо бачимо, яку любов не раз мають наші земні матері до своїх невдячних дітей.

ПРИКЛАД. У народі існує давнє оповідання про материнську лю­бов. Воно розповідає про те, що проживала на світі одна матір і був у неї єдиний син. Сталось так, що цей син зв’язався із поганим товари­ством. Якось він програв свою матір у карти. Щоб здійснити свій страш­ний намір, він попровадив матір у безлюдне місце, вивів на схил великої гари і там відрубав їй голову, і голова покотилася, а син, наздоганяючи цю голову, падає і тут чує голос доброї матері: «Сину, чи не вдарився сильно, чи не боляче тобі?».

Як бачимо, він не почув слів докору, а лише теплі, співчутливі мате­ринські слова любові до нього. Це приклад любові земної матері. Тож можна тепер собі уявити, якою великою є любов Небесної Неньки до нас, грішних, невдячних її синів і доньок. А з якою ж любов’ю повинні і ми відноситись до нашої Небесної Матері?!

Пресвята Богородиця вмістила в Собі Самого Законодавця і нашого Спасителя, Ісуса Христа. Таким чином Вона стала одночасно і Матір’ю християн, тому Вона завжди молиться за всіх нас, віруючих у Неї, та заносить наші молитви до престолу Божого.

Приклонімо і ми сьогодні свої коліна перед її Пречистим Образом і молімося до Небесної Матері: «Так, як колись Ти спасла Свого Сина перед лютим і жорстоким Іродом, спаси також і наші душі перед гріхом».

Маймо велику пошану до Пресвятої Родини і просімо, щоб Ісус, Марія і святий Йосиф повсяк­часно тримали всіх нас у своїй всесильній опіці! Амінь.

(23)