Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені у Христі брати та сестри!

«Коли ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей» (Мф.19,17)

     У святому Євангелії читаємо, що одного разу приходить до Ісуса Христа молодий юнак і ставить Йому важливе питання: «Учителю, – каже він – що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?». А Христос, коротко і зрозуміло, йому відповів: «Коли ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей». 

     Зберігання Божих Заповідей – це найпевніша і найпростіша «дорога до неба», що її подає нам Сам Господь наш Ісус Христос. Ця «дорога» призначена для всіх людей, усіх часів. Іншої «дороги до неба» немає. Нема людини на світі, що по своїй смерті, не хотіла б бути вічно щасливою. І ту щасливу вічність можемо осягнути, зберігаючи Божі заповіді під час нашого земного життя. 

     Божі заповіді є досконалими. Хто дотримується Божих заповідей, той любить Господа Бога, як це нас навчає св. Євангеліст Іоанн: «Це бо любов до Бога: берегти Його Заповіді. А Заповіді Його не тяжкі»(1Ів.5, 3). Хто береже Божі Заповіді, той буде добрим батьком, доброю матірю, добрим сином чи дочкою. Хто береже Божі Заповіді, той цінуватиме власне життя і життя своїх ближніх; той плекатеме чистоту серця; той шануватиме чужу власність і добре ім’я та славу своїх ближніх. Хто береже Божі Заповіді, той завжди уникатиме всяких гріхів, що нарушують будь-яку Божу Заповідь.

     Чому сьогодні на світі стільки біди, голоду, крадіжок, неморальності, вбивств, так багато нещасливих людей? Бо світ відвернувся від Бога і знехтував Божі Заповіді. Єдиний порятунок це повернення до Бога і до практики Божих Заповідей у житті кожної людини. Славний американський генерал Мек-Артур при капітуляції Японії на прикінці Другої світової війни сказав такі знаменні слова: «тільки поворот до християнських засад може врятувати людство від страшної загибелі. Коли не буде війни з Богом, тоді не буде війни між народами». 

     Божі Заповіді були, є і будуть завжди актуальні, бо вони досконалі під кожним оглядом. Людські закони, хоч би які були досконалі, але вони згодом перестають бути актуальні, старіються і при культурних і політичних змінах тратять свою силу. А Божі Заповіді – незмінні. Вони вічно актуальні, ніколи не старіються, хоч змінюються люди, часи й обставини. 

     Один правник просить у свого приятеля, якоїсь книжки для читання. Цей позичае йому Біблію, правник з великим зацікавленням читає її кожного дня. Через певний період часу відвідує його приятель, що позичив йому Біблію. Він знаходить правника задуманим над книгою. Питає про причину його задуманості. А цей каже: «Знаєш, дочитав я до того місця, де Господь Бог дав десять Заповідей, і вже довго думаю над тим, чи не можна б до тих заповідей щось додати або відняти. І я прийшов до переконання, що до них не можна нічого ані додати, ані відняти, бо вони досконалі». 

     Зауваження правника дуже слушне. Божі Заповіді досконалі бо вони дані не помильним Богом, який усе передбачив. Ісус Христос каже: «Істино бо кажу вам: доки існуватимуть небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все» (Мф. 5,18). 

     Велике значення мають Божі заповіді для нашого земного життя, але безмірно більше значення мають вони для нашого вічного щастя на небі. У вічності не звертають уваги на особу, ані гроші там нічого не поможуть. Про вступ до неба до життя вічного у Царстві Небесному, вирішує тільки життя за Божими Заповідями тут на землі. Від нас залежить наше вічне щастя. Тож будьмо уважні, щоб ми не явилися перед Богом з порожніми руками. Що тут посіємо те колись у вічності зберемо. Проживаймо так, щоб ми могли після нашої смерті на Божому суді сказати, як сказав той євангелійський юнак на запитання Ісуса Христа, чи він зберігає Божі заповіді: «все це я зберіг від юности моєї»(Мф.19,20). Амінь. 

(48)