Проповідь у Неділю 8-у після П’ятидесятниці. Про чудесне помноження хлібів

неділя 8

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені у Христі брати і сестри!

Свята Мати Церква дбаючи про добро своїх вірних, укладає устав богослужінь, в такий спосіб, що в святкові та недільні дні, ми з вами маємо можливість розважати над досить відомими уривками св. Євангелія. Вже від часів падіння наших прародичів Адама і Єви, людство є втягнуте в один тривалий процес : дбати постійно про хліб насущний для своїх родин, а тому домінуюча більшість парафіян не має можливості щоденно відвідувати Божий храм.

 

Щоб не залишити їх без підтримки, святі отці укладаючи порядок євангельських читань, зробили все, щоб кожний, хто буде брати участь у літургії вислухав науку священика, який допомагає глибше зрозуміти суть прочитаного та дає можливість своїм вірним також застановитись над прочитаним. Тому кожного разу слухаючи св..Євангеліє ми повинні старатись зрозуміти, що хоче Господь через цю євангельську подію нас навчити.

 

Коли наш Божественний Спаситель разом зі своїми учнями перебував у безлюдному місці біля Витсаїди, велика сила народу, бажаючи почути Його Боже слово прийшла до Нього. Наука Ісуса з Назарету була настільки цікавою, що євреї навіть не сподівались так довго затриматись у цьому місці. Сонце передавало свою естафету місяцю, завершувався день, а ніхто й гадки не мав йти додому. Тоді апостоли запропонували Спасителю відпустити народ, щоб вони собі в навколишній місцевості могли купити якусь їжу. Місце, де Христос проповідував було пустинним. Господь в цьому випадку хотів тим, які прагнули отримати науку про духовний хліб, щоб вони отримали і земний щоденний хліб, можливо щоб дати їм ще одну науку, щоб зцілити тих, хто був ще не зцілений.

 

Відповідь Ісуса : « не потрібно їм іти, ви дайте їм їсти» Мт.14.16 – здивувала апостолів. Апостоли не розуміли слів Учителя і напевно між собою ділились враженнями від почутого. Христос користаючи з такої нагоди хоче зробити чудо. Таку неможливу річ, як примноження хлібів не тільки важко було й уявити це виявилось для всіх цілковито не сподіваним. Апостол Матей звертає нашу увагу на те, що апостоли повідомляють Ісуса, що є лише п?ять хлібів та одна риба Мт.14.17 Нема жодного сумніву, що хліб і риба були найпростішою їжею євреїв. Та зовсім інший смак вони отримали після благословення Господа. Напевно ніхто з присутніх при цьому чуді не їв смачнішої їжі, бо це була не просто їжа, але? дар Божий.

 

Перед чудом помноження люди всі розмістились на траві і трапеза земна перетворюється в трапезу духовну. Споживання такої поживи дехто з отців називає навіть священнодійством : молитвою благодарення. З чого можемо зробити висновок що і земні дари можуть служити просвітленню наших безсмертних душ.

 

Насичення п?яти тисяч було не чудом ради чуда, але свідченням Господньої щедрості та повноти до тих, хто шукає Його. Звичайно, що євреї, які йдуть за Христом у пустинню слухати науку не ситості прагнули, вони бажали втамувати свою духовну спрагу. Господь Ісус Христос тим, хто шукає Царства Небесного за їхню наполегливість та витривалість дає і дочасні блага. Хоча свідків цього та наступного чудесного помноження хлібів та риби було багато та все ж люди не до кінця зрозуміли для чого робив це Христос.

 

Тому одного разу Він звертається до тих, хто Його шукав : «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися.» Ів. 6.26 Отже слова Ісуса звернені до євреїв щоб вони зрозуміли чого насправді потрібно їм шукати.: «Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.» Ів.6.27.

 

Це чудесне помноження було праобразом св.Тайни Євхаристії. До сьогодні Господь цією святою тайною насичує тих, хто шукає Його та Царства Небесного. Цю чудову поживу дає нам для скріплення в духовній боротьбі так і євреїв наситивши п?ятьма хлібами хотів навчити, щоб вони акцентували більше свою увагу на речі, які не проминають.

 

Отже відкладім всі наші турботи про речі дочасні, ради благого піклування про речі вічні, і напевно Господь нас не залишить, і дасть все потрібне нам для земного життя та приготування до Життя вічного. Амінь.

 

(60)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *